Вы пленили меня красотой,
поцелуями нежными, сладкими,
но Ваш облик невинный, святой
предо мною окутан загадками…

То смеетесь Вы громко, то плачете,
то кусаетесь больно, — целуете,
то уходите Вы — где-то прячетесь,
возвращаетесь, жутко ревнуете…

Я люблю Вас и этим все сказанно.
Я прощаю Вам Ваши деяния.
Наши души судьбою завязаны,
но сейчас говорю: «до свидания»!

Цветы, которые мне даришь Ты,
Полны любви, заботы, теплоты!
Букет из красных пышных роз-
Тебя люблю, люблю SunRose!

Ти вовком був, обрав мене на все життя,
а я лисиця хитра й непокірна.

В моїх очах горіло полум’я – любов,
В твоїх же, щире та живе кохання.

Ти брав мене і обгортав теплом,
а я сліпуче вірила у волю.

До болю, ти чекав моїх зізнань,
а я ховалась в пошуках спокою.

Ти вовком був, ночами вив від горя,
лиш я в житті, була тобі як покарання.

В лісах ти розгубив мою любов,
а я дурна протратила твоє кохання.

Ти тихий мій вечір, мій місяць на небі.
З тобою мій любий, пройду я пустелі.
Бо більше в нікому, такеє терпіння,
І ласка така ,і нічне шепотіння.
Для тебе коханий застелю постелі,
щоб добренько спалось тобі у оселі.
Для тебе усе. Може зіроньку з неба?
Для тебе що хочеш, мені ніц не треба.
Тобі промурчу колискову я наніч.
І твої лиш губи кусатиму зрання.
Для тебе все моє безмежне кохання.
Бо ти моє щастя і моя журба.
У серці вже більше спокою нема.

Я испаряюсь…
Болью тающей во мне, брезгливо наслаждаюсь-
вкушаю сладкие остатки дней счастливых.
Без тебя я в облаках теряюсь. Разрываюсь…
И не хватает жутко мне глаз любимых.
Испаряюсь.