Что ты творишь, родной, скажи?
Чего ты трусишь, врешь, не каясь?
Устала! Хватит жить во лжи,
Страдая, мучаясь и маясь!

Насильно, как известно всем,
Не будешь мил, как ни старайся.
Меня не любишь ведь совсем –
Признайся хоть себе. Признайся.

Признайся – все ушло, как дым,
Как летний дождь в сухую землю.
Иль это Бес в ребро седым?..
Не понимаю! Не приемлю!

Ты стал чужим, холодным стал,
Далеким – мне не дотянуться.
Ответь, любимый, не устал?
Не хочешь ли домой вернуться?

Совсем вернуться, навсегда.
Душой и телом воротиться.
Еще надеюсь иногда.
Попробуй просто не напиться.

Придумайте мне заговор от боли,
Что ранит сердце, душу пепелит.
Подайте зелье, что помимо воли
Недуг сей страшный разом исцелит.

Болезнь, что называется любовью,
Болезнь, что выедает изнутри.
Ее не сбросишь, не искупишь кровью,
Не разорвешь, не вытрешь как ни три.

Ее не спрячешь, не отпустишь с миром,
Ее не выключишь, как чайник, из сети,
Она незаглушима даже пиром –
Хоть на Вселенную в азарте закати.

Бороться с ней одной еще бы можно.
Но ведь при ней, как свита при царе,
Гордыня, Ревность, Бешенство возможно,
Обида, Ненависть приходит на заре.

Придумайте мне заговор, я буду
Его читать, молиться день и ночь.
Тебя, любимый, позабуду, позабуду,
Из сердца вырву и уеду прочь!

Чи було таке, чи ні,
Чи приснилось уві сні,
Що сидить хлопчина, наче
Водночас сміється й плаче.
Просить без перестороги
У навчанні допомоги:
— Хоч ти смійся, хоч ти плач
Маю клопіт від задач:
Човен з пункту А відплив,
Хтось води в басейн налив,
Десь кущі пересадили,
Щось відсотками ділили,
Там задумали число…
І пішло, пішло, пішло.
— Не біда – відповідаю,
Алгоритм для тебе маю
Як задіяти рівняння,
Щоб полегшити завдання.
Отже, перший пункт – умова,
Виділи три дієслова:
Що було, що відбулося,
В результаті що вдалося.
Другим кроком «Х» введи,
По умові всій пройди.
Слід при цьому пам’ятати
Які дії треба брати:
Якщо «більше на» – додай,
«менше у» – діли; і знай,
Додаються величини
Однойменні – чи години,
Чи то літри, кілометри,
Може за хвилину метри;
А процент переведи
В десятковий дріб завжди.
Змінну введено в умову?
Що ж, шукай потрібне слово –
«Стало менше», «стали рівні»…
Зосередься і порівнюй.
Склав рівняння – розв’яжи,
Сам собі допоможи –
Перевір його і знову
Повертайся до умови,
Поміркуй, чи все знайшов,
Дій рішуче, час пішов!

Я так довго чекала цих слів,
Що на мить розгубилась, знітилась.
Наче скрипки чаруючий спів,
Наче зірка нічна засвітилась:

«Ти – єдина! Кохана, прости
За весь біль, що я встиг причинити.
Не пали поміж нами мости,
Я не зможу без тебе прожити!»

Сльози радості й сльози жалю
Застилають, засліплюють очі.
Виявляється – я лише сплю
Як шкода, що цей сон не пророчий

Мне позвонили по ошибке,
Спросили спьяну: «Ты жива?»
Я не смогла сдержать улыбки,
Но вдруг подумала: «Мертва!»

Мертва давно! Мертва серьезно!
Душа – пустыня, сердце – лед.
Ты сжег мне крылья, уничтожил.
Бесславно кончился полет.


( Читати далі )