Моя жизнь не похожа на рай,
Она крик бездомной душы.
Моя жизнь не похожа на ад,
Она миг парящей судьбы.
То ли день то ли вечер
Я жыву и пою мою вечную песню:
I love and live!
То ли смысл то ли просто надоело страдать…
Просто влюбилась опять…
И за днем не утро,
И проходит день без света как ночь,
И ночь как день.
И за месяцем месяц,
За годом год второй,
Ты вспоминаешь
или это мой бред очередной?..
Я живу как птица
Доклюю, улечу.
Я люблю и не могу с этим проститься,
И люблю и живу…

Темно. А за окном листва шумит,
Высокой трелью балуют сверчки-
Души моей израненной смычки;
Осенний ветерок прохладою томит.

На полотно ложится маслом пустота
Из красок ностальгии и тоски;
Прошлое спокойно рвется на куски,
Ведь я уже не тот, и ты давно не та.

Осень — терпкая, холодная, родная
Вдруг неожиданно явилась на порог
Я не впустить ее не мог,
Теперь она в объятья принимает…

попереду важка дорога
будь мужний друже мій
забуть що в тебе є тривога
помолись іконі святій

нелякають нас дощ і вітер
бо хоробрість наша у серці
„доброта!” ти будеш лідер
проведеш нас через хуртелиці

тепер в дорогу нам час
будьмо розумні браття
пригоди чатують на нас
та ми в раз застосуємо знаряддя…

Для чого ми живем у чому сенс життя
Куди ведуть дороги? У безвість? Небуття?
Що буде на кінці що є в нас на початку
Чи лишиться про нас бодай хоть щось на згадку
Чи зникним ми без сліду у черзі сірих днів
Та лишем все що мали для наших ворогів
Малюлюєм сірим по сірому без імені картину
Задумаймось про себе бодай хоч на хвилину
Потрібно жити так щоб було що згадати
Щоб молодість і сили у прірву не кидати
Потрібно буть щасливим, потрібно веселитись
Для чого нудьгувати засмучуватись злитись
Від цього гірше стане напевно лиш тобі
Зроби порядок в собі у своєму житті
Лиши усе позаду смуток і тривоги
Рушай на позитиві ти у нові дороги
Як хочеш буть щасливим то буть і не вагайся
Іди лише в перед назад не оглядайся
Буть тим ким є на справді системи ти не бійсь
Вирвися із рамок з оков безглуздих сліз
Буть тим чого ти прагнеш і не дивись на всіх
На вівців у системі ти вже не зміниш їх
Але зміни себе звільнися від форматів
Від правил і законів від всіх тупих стандартів
Звільнися від ТВ звільнися від реклами
Тупі поводарі оцим керують нами
Самі ж.живуть як хочуть принижують тебе
Усіх ведуть в безодня а може і на смерть
Чи хочеш ти для себе безглуздого кінця
Живи ти лиш на повну для свого майбуття
Політиків брехливих і окупантів всіх
Карай їх вісіх презирством, хай твій лунає сміх
Борися за ідею за те в що віриш ти
Хоть будьяку а згадку ти пособі лиши
Не бійся ти насмішок і злих всіх язиків
Вони всі у системі як вівці між вовків
Живи ти лиш для щастя у цьому сенс життя
Щасливим буть старайся і йди лиш до кінця

Скучаю по твоим истерикам, подколам и ПМС — как вспомню, хотелось бы тогда просто улыбнуться и тебя успокоить или просто промолчать… Теперь я понимаю, почему ты ушла: в доме было две женщины…