Ти вже пішла, та двері зачинила,
я ж розбиваю руки об стіну,
щоб біль, який ти залишила
пішов із кров«ю, у пітьму.

Ти вже пішла, словам ти не зважала,
я ж візьму олівець, листок,
та напишу, як ніжно обіцяла…
А потім зроблю я вина ковток.

І спробую забути все, що було,
Почати все з початку, із нуля,
Але не вийде, бо моє минуле
для мене, це лиш ти і я…

Ти вже пішла, та незабуду,
ті ночі, повні пристрасті й вогню,
Ти вже пішля, без мого суду,
та пам»ятай, що я люблю!