вірш без назви

Гори, гори життя минуле,
гори все пропадом та в прах.
Та дай же спокій, що б не було!
Не хочу щоб ти було на вустах

Не хочу згадувать ті дні і ночі,
Що як дитина плакав та кричав,
не хочу згадувать у сріблі очі,
не хочу згадувать, як сильно впав.

Цвіти, цвіти моє майбутнє,
Я вірю, буду на ногах!
Ти вже тут є, ти вже присутнє,
Розтоптуєш зі мною горя прах.
Блоги, Октавіан