Ремонт охранно пожарной сигнализации Донецк
  
 

23/03/2011

Ти вовком був, обрав мене на все життя,
а я лисиця хитра й непокірна.

В моїх очах горіло полум’я – любов,
В твоїх же, щире та живе кохання.

Ти брав мене і обгортав теплом,
а я сліпуче вірила у волю.

До болю, ти чекав моїх зізнань,
а я ховалась в пошуках спокою.

Ти вовком був, ночами вив від горя,
лиш я в житті, була тобі як покарання.

В лісах ти розгубив мою любов,
а я дурна протратила твоє кохання.
  • +1
  • 23 березень 2011, 23:07
  • bilka
  • 3

одной не интересно (спробувала щось таке ,щоправда коротко і банально )

И мне одной уже не интересно.

С тобой люблю в объятьях, я, на старом кресле.

По чашке чая, а после сигаретку.

Тятьяну Зыкину на полный звук.

И красную поставить там на карте метку.

Куда приеду, и откуда улечу домой.

И вновь в постель, но только бы с тобой.
  • +1
  • 15 березень 2011, 22:17
  • bilka
  • 2

Тебе не повернути

В безшумному мороку зникають сліди…
Повільно опускаючись туманним покровом
Відходиш від мене, кричу я :«Не йди!»
Та голос захрип… не поверну я словом.
А може з промінням розсієш туман?
Обіймеш, як вперше, ласкаво приголубиш,
Ти ж знаєш, що ти для душі- є дурман
До якого звикаєш, якого полюбиш.
Та в попіл щоденний перетворив ти багаття,
Розсіяв його у туманні ти дні,
Розп'яв ти кохання й лишив на розп'ятті
Спотворені наші коханням сліди…

Я все тебе прощаю

Знаешь, Сережа,
Пожалуй, прощу.
Не потревожу,
Не отомщу.
Не упрекну
За обиды,
За ложь,
За одиночество,
Нервную дрожь.
Что не дарил,
Не берег,
Не ценил,
Больше не вспомню.
Нет злости,
Нет сил.
Книгу о жизни с тобой
Я прочла.
Нужным сказать тебе
Вот что сочла:
Жизни из жалости
Не допущу.
Больше не верю,
Не жду,
Не ищу.
Больше не плачу
И ровно дышу.
Не кличу удачу,
Сама все решу.

Ніч з дощем

Ніч з дощем брудні танцюють танці.
Дивними словами наповнюють папір;
Граються у пристрасть неначе ті коханці,
Що сором втратили і вибігли на двір.

Барвами із блискавок грім їх повінчає,
Вітер позолотою устелить їхній шлях.
Феєрія природи під звуки заспіває
Закоханих у вічність — у людських серцях.
Блоги, вірш про кохання